В центрі Поділля, в обласному місті Хмельницькому в другій половині 80-х років минулого століття почали будуватися нові підприємства, вводилися в експлуатацію нові цехи та виробництва на діючих підприємствах. Особливо швидко нарощувались потужності на заводах радіотехнічного профілю, які почали відчувати значний дефіцит інженерів-радіотехніків.
Ідея та ініціатива організації навчання за спеціальністю «Радіотехніка» в Хмельницькому інституті побутового обслуговування належить ректору Сіліну Радомиру Івановичу та проректору Костогризу Сергію Григоровичу при підтримці місцевих органів влади.
Протягом 1985-1986 років велись обговорення пропозицій в міністерствах та владних структурах. Найбільш активно цю місію виконував Сергій Григорович Костогриз. У 1987 р. ідея і домовленості визріли до рівня практичної реалізації.
Починалося з підбору кадрів і створення матеріальної бази. Для цього запропоновано очолити майбутню кафедру професору Київського вищого радіотехнічного училища Карташову Роберту Петровичу, а на посаду завідуючого лабораторіями – начальника КБ, замісника головного контролера Хмельницького радіозаводу Катрічева Миколу Івановича.
Восени 1987 р. підготовлено звернення обласного комітету Компартії до Ради Міністрів СРСР. В зверненні обґрунтовано необхідність підготовки радіоінженерів для підприємств Хмельниччини: Радіозавод, Катіон, Нева, Темп, Електроприлад тощо.
